Події національно-визвольних зиагань у 1921 році на Лозівшині.

Повстанець Хома Гринь.

науковий співробітник Забута 0. В.

   Національно-визвольним змаганням на Лозівштні у ХХст. присвячена робота В. Труша \1.\.Вона досить повно розкриває це питання наскільки це можливо за наявних джерел. Дана розвідка доповняє її маловідомими даними про повстанський рух у 1921 році на Лозівщині і зокрема, про повстанського отамана Хому Гриня.
В цілому 1921 рік був характерний для Лозівщини , як і загалом по Україні , діями окремих повстанських загонів різної чисельності. Виходячи з документів - це були "отряды петлюровской организации" \2. \. Це були повстанські загони , що підтримували Українську Директорію на чолі з С. Петлюрою.

Особливо активно діяли повстанці в травні 1921 року \5;6.\.За свідченнями документів бронепоїзд N 110 у 18-ій годині 12 травня 1921 року мав бій з повстанським загоном чисельністю до 500 табель при 12 кулеметах на ст.Орілька.Загін перейшов після бою в Самійлівську волость. Керівники невідомі. Цього ж дня був зайнятий повстанцями під керівництвом Щуся хутір Лісовський Ссучасна Лозова) в кількості 300 тачанок \6.\.Тут загін розділився на три частини , перша зайняла с. Артільне,а інші направились на ст.Сахновщина.
13 травня 1921 року у 13-ій годині с.Артільне , центр волості, було захоплене повстанським загоном під керівництвом бувшого волвоєнкома Сволосного військового комісара) Хоми Гриня.Повстанці знищили у волосному правлінні папери,телефони і під тиском Червоної армії змушені були відступити в напрямку Орільки \6.\.Тут були обстріляні з "червоного" бронепоїзда, пізніше виступили в напрямку с.Миколаївка Ново-Івановської волості, де зупинилися на ночівлю \5.\.0 третій годині ночі 14 травня повстанці виступили в напрямку ст.Самойлівка,де і оперували.

Хто ж були ці повстанці чи "бандити", як указано в документах? Очолював повстанців Хома Гринь.Сьгодні ми дуже мало знаємо про цю людину. З документів відомо,що він був у свій час військовим комісаром Артільської волості. Те,що людина займала таку посаду свідчить про те, що він був ідейним революціонером, скоріш за все, комуністом. Але пізніше, з певних причин , можливо через утиски селян червоноармійцями, продрозкладки та інше усвідомив хибність свого шляху і став на бік повстанців, очоливши доволі великий загін із 300 вершників, 30 тачанок, 13 кулеметів \6.\. Звичайно,ці дані можуть бути перебільшені наляканим керівництвом червоної міліції м. Лозова. Але те, що людина обласкана радянською владою стає проти неї говорить про багато.Хто ж він був? Скоріш за все це був місцевий житель, адже прізвище "Гринь" і зараз зустрічається на Лозівшині, зокрема в с. Ново-Іванівка та інш. Він володів певним військовим дослідом,мабуть в минулому був червоним командиром чи партизаном,бо займав посаду волвоєнкома,тому і очолив доволі великий повстанський загін.
Оперував він на території Самойлівської ,Ново-Іванівської Артільської. Вірогідно , що загін в більшості складався з місцевого населення. Повстанці робили наскоки на радянські органи управління, знищували телеграфний зв'язок,реквізували майно партійних функціонеров і міліції.Тобто вели партизанську війну , що було в цілому характерно для 1921 року і типово для громадянської війни останнього періоду. Вірогідно , що повстанський загін Хоми Гриня підтримував зв'язок з іншими повстанськими загонами на території Павлоградського уїзду і координував з ними свої дії. Чисельність загону різниться від 300 до 500 вершників \6. \. Це може свідчити лише про погану розвідку рядянських органів влади.

Окрім повстанського загону Хоми Гриня на території Лозівщини оперував повстанський загін Окуратова - 300 вершників,17-20 кулеметів. На жаль, про цього керівника повстанців нам невідомо.
Отже ,дослідивши наявні документи,виявили свідчення про маловідомі події національно-визвольної боротьби періоду Громадянської війни і її учасників,що певній мірі розкриває "білі" плями і в деякій мірі доповнює роботу В. Труша. Дана розвідка показує, що у 1921 році на Лозівщині відбувалися активні бойові дії повстанських загонів УНР проти яких радянська влада застосовувала навіть бронепоїзди. Питання національно-визвольних змагань періоду Громадянської війни на Лозівщині та її особистостей ще потребують подальшого дослідження.

Використані література та джерела:

1. Труш В. Національно-визвольний рух на Лозівщині у XX ст. Панютино,2004р. - 20с.
2. Державний архів Дніпропетровської обл. Ф. 67. , ОП. 1 , Д. 1 С. 59.
3. Державний архів Дніпропетровської обл. Ф. 67. , ОП. 1.,Д. 1. , С. 112.
4. Державний архів Дніпропетровської обл. Ф. 3312. , ОП. 1. , Д. 23. , С. 117.
5. Державний архів Дніпропетровської обл. Ф. Р-67, ОП. І. Д. 2. , С. 148.
6. Державний архів Дніпропетровської обл. Ф. Р-67, ОП. І. Д. 2. , С. 149.