Але афера із квітковим ринком просто вражає своїм цинізмом.
На вище вказаній ділянці знаходиться колишній приватний будинок українського мецената, купця Якова Федоровича Голубицького. За приватні кошти цієї непересічної особистості побудований храм Пресвятої Богородиці. На його кошти був заснований фонд по утриманню у Павлограді притулку для старих і немічниих. Будівництво храму почалося 1892 року, а завершене було 1896-го. Голубицький був звичайним громадянином, стартовий капітал він взяв у позику в купця Конжукова, який дав йому під слово честі. Завдяки своїй наполегливості, він зміг заснувати власну справу та розширити її настільки, що повернув борг та до того ж почав займатись доброчинними справами. За розум та чесність Голубицького було обрано до складу Павлоградської міської Думи. Для себе він збудував будинок, , навіть за смаками кінця ХІХ століття, - доволі скромний, що й зараз стоїть по вулиці Шевченка. Ось саме цей будинок і заваджає нуворишам та закупленим гамузом міським чиновничкам. А раз заваджає, то що ж тут думати? Знести його, та й поготів!

будинок Голубицького

Між минулим і сучасним можна провести певні паралелі… Коли в 90-х роках були часи повальних невиплат зарплат, а нам платили "проценти" від заробленого і бартер; коли злидні людські дійшли до такого, що в "тормозок" під землю брали манну кашу, - "таваріщ" Князєв керував відділом матеріально-технічного забезпечення виробничого об'єднання "Павлоградвугілля" і роз'їзжав на іномарках, і відкривав рахунки в "забугорних" банках. І все це - працюючи на ДЕРЖАВНОМУ підприємстві молодої Української держави.
Тепер, коли ці розгодовані нами кнури називаються "партієй рєгіонав", вони жадають вже більшого: їм подавай земельки в центрі міста "на халяву", щоб мати власний бізнес, аби вистачило і дітям, і онукам. Такий собі "цивілізований капіталізм" нашим з вами коштом, на руїні нашої історичної спадщини. Ось так вони й "барствують" на нашому Химі, ще й п'ятами по пиках нас гамселять! А "глупия хахли" везуть їх на собі випаленою власною, не своєю, землею! А мас-медія титулують цих злодіїв та грабіжників "успєшнимі людьмі" та "еффєктівними собствєннікамі"!

Найцікавіше, що Павлоградська парафія Московського патріархату під керівництвом колишнього КГБшника Валентина Цешковського, що має свій храм лише зусиллями славного мецената, не подає ані слова протесту! Чисто за московитською традицією: "Памьор Максім - і х.. с нім! Цалуй яво в лоб, да і мать яво в..б"…
Та й про який протест ітиметься, коли інтереси чужинецьких україножерів і в "бізнесі", і в московській релігії були, є і будуть - спільні.

Колись слава про купця Голубицького долетіла аж до Петербурга. Особисто знайомитись до нього в Павлоград приїзджав православний святий Іоан Кронштадтський. Саме в той його приїзд він сказав пророцтво про Павлоград: "Падьот град сєй купно со храмом сім!" Що можна додати до ним сказаного? Храм було знищено морально у 1979 році. Саме цього року господарі Цешковського з КГБ та КПСС викинули останки Голубицького із захоронення під церквою аж на городищанське кладовище на виїзді з Павлограда.

пам'ятна дошка на храмі Пресвятої Богородиці

На центральному кладовищі біля Храму Успення місця добро чиннику не знайшлось.
- Один з тих варварів нині став головним павлоградським священником. Який цинізм! Тепер лишилося тільки знищити будинок цієї заслуженої людини…

"Падьот град сєй купно со храмом сім!" - сказав святий Голубицькому. Пам'ятаємо про це.

Жіночий перстень родини Голубицьких.

Дякуємо працівникам КГБ СССР за надані фотоматеріали.

Улас Самарський